Ой хмелю мiй, хмелю "Ой хмелю мiй, хмелю, хмелю зелененький, Де ж ти, хмелю, зиму, зимував, що не розвивався?" "Зимував я зимку, зимував я другу, Зимував я в лузi на калинi та й не розвивався!.." "Ой сину мiй, сину, сину молоденький, Де ж ти, сину, нiчку ночував, що не роззувався?" "Ночував я нiчку, ночував я другу, Ночував я в вдови Катерини та й не роззувався". "Ой сину мiй, сину, неслухняний сину, Не женися на тiй удовицi, горе тобi буде! Бо вдовине серце, як осiннє сонце,- Воно свiтить, свiтить, та не грiє, буйний вiтер вiє. А дiвчини серце, як весняне сонце,- Ой, хоч воно й не свiтить, не грiє, а все теплесеньке!"